Хірургічне лікування виразки дванадцятипалої кишки

Виразка дванадцятипалої кишки — це хронічне захворювання, при якому на слизовій оболонці верхньої частини тонкого кишківника утворюється дефект. У більшості випадків виразку дванадцятипалої кишки лікують медикаментозно, проте в окремих випадках, при розвитку ускладнень або відсутності ефекту від терапії, може знадобитися хірургічне втручання.

Необхідність хірургічного втручання при виразці дванадцятипалої кишки виникає в таких випадках:

• Кровотеча: масивна кровотеча з виразки, яку неможливо зупинити за допомогою ендоскопічних або медикаментозних методів, є одним із основних показань до операції.
• Перфорація виразки: утворення отвору в стінці кишки є серйозним ускладненням, оскільки вміст кишківника потрапляє в черевну порожнину, що може призвести до перитоніту.
• Стеноз вихідного відділу шлунка: виразка, що утворює рубцеве звуження в ділянці переходу шлунка в дванадцятипалу кишку, заважає проходженню їжі, викликаючи блювання і зневоднення.
• Резистентність до лікування: якщо виразка не загоюється при медикаментозній терапії або часті рецидиви погіршують якість життя пацієнта, може знадобитися хірургічне втручання.
• Підозра на злоякісну трансформацію: хоча виразки дванадцятипалої кишки рідко стають злоякісними, у деяких випадках операція проводиться для видалення ураженої ділянки з підозрілою тканиною.

Залежно від конкретної ситуації лікар може обрати один із декількох методів лікування, або комбінувати їх для досягнення оптимального результату.

Ваготомія

Ваготомія — це хірургічний метод, що передбачає перетин вагусних нервів, які стимулюють секрецію шлункової кислоти. Зменшення кислотності в шлунку сприяє загоєнню виразок та зменшує ризик рецидиву. Існує декілька варіантів ваготомії:

• Селективна ваготомія: перетинаються тільки нервові волокна, які відповідають за секрецію кислоти, зберігаючи інші функції шлунка.
• Проксимальна селективна ваготомія: є менш інвазивним варіантом, який дозволяє зменшити кислотність, зберігаючи перистальтику шлунка.
• Стовбурова ваготомія: перетин вагусних нервів у ділянці шлунка, що знижує секрецію кислоти.

Антрумектомія

Антрумектомія — це видалення антральної частини шлунка, де продукуються гормони, що стимулюють виділення шлункової кислоти. Цей метод знижує кислотність шлунка і використовується у випадках, коли ваготомія не дала достатнього ефекту. Антрумектомія часто поєднується з ваготомією для забезпечення стійкого результату.

Пілоропластика

Пілоропластика — це операція, яка розширює вихідний відділ шлунка (пілорус), полегшуючи проходження їжі до дванадцятипалої кишки. Цей метод може використовуватися у поєднанні з ваготомією для уникнення застою в шлунку та зниження ризику рецидиву.

Резекція шлунка

У деяких випадках може знадобитися часткове видалення шлунка разом із ураженою частиною дванадцятипалої кишки. Така операція дозволяє усунути виразковий дефект і знизити секрецію кислоти. Після резекції частина шлунка з'єднується безпосередньо з тонкою кишкою, забезпечуючи подальше нормальне травлення.

Перед операцією пацієнт повинен пройти ретельне обстеження, що включає:

• Лабораторні аналізи: аналізи крові та сечі для оцінки загального стану здоров’я.
• Ендоскопічне дослідження: гастроскопія дозволяє оцінити стан слизової та взяти біопсію.
• Рентген чи КТ: для точного виявлення уражень у дванадцятипалій кишці та оцінки можливих ускладнень.
• Електрокардіограма (ЕКГ): для оцінки роботи серця, особливо важливої для літніх пацієнтів.

Пацієнту також рекомендується дотримуватися легкої дієти та уникати важкої їжі та алкоголю за кілька днів до операції.

Після операції на дванадцятипалій кишці важливо дотримуватися рекомендацій лікаря для швидкого відновлення та запобігання ускладненням.

• Дієта: у перші дні після операції призначається рідка дієта. Поступово раціон розширюється, вводяться легкі, м'які продукти, які не подразнюють шлунково-кишковий тракт.
• Обмеження фізичних навантажень: протягом перших тижнів рекомендується уникати фізичних навантажень, особливо важких підйомів, щоб не спровокувати ускладнень.
• Медикаментозна підтримка: у деяких випадках можуть призначатися антациди або препарати для нормалізації травлення.
• Регулярні огляди: пацієнт має регулярно відвідувати лікаря, щоб оцінити процес загоєння та запобігти можливим ускладненням.

Відділення хірургії «Оксфорд Медікал» в Дніпрі оснащене найсучаснішим медичним обладнанням експертного класу. Завдяки цьому, а також залученню команди досвідчених фахівців у клініці створено всі умови для проведення малоінвазивних та відкритих операцій будь-якої складності.

Перевагами хірургічного лікування виразки дванадцятипалої кишки в Оксфорд Медікал Дніпро є:

• високотехнологічне оснащення операційних блоків;
• наявність палат інтенсивної терапії з апаратами для штучної вентиляції легень та підтримки інших життєво важливих функцій організму;
• високий професіоналізм лікарів;
• комфортні умови перебування у стаціонарі.