Хірургічне лікування кісти селезінки в Дніпрі

Кісти селезінки — це утворення в органі, наповнені рідиною, які можуть бути як доброякісними, так і потенційно небезпечними для здоров’я. Вони можуть бути як вродженими, так і набутими, виникаючи внаслідок травм, інфекцій або інших патологічних процесів. Хоча кісти селезінки часто є безсимптомними та не потребують лікування, в деяких випадках їх потрібно видаляти, особливо якщо кіста велика, зростає або викликає симптоми.

Хірургічне лікування кіст селезінки може включати як часткове, так і повне видалення селезінки. Такий підхід є ефективним для попередження ускладнень і поліпшення якості життя пацієнта.

ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ КІСТ СЕЛЕЗІНКИ

Кісти селезінки поділяють на кілька основних типів:

• Первинні кісти (справжні): виникають внаслідок аномалій розвитку тканин селезінки, часто мають епітеліальну або ендотеліальну оболонку. Вони можуть бути вродженими і не завжди потребують втручання.
• Вторинні кісти (псевдокісти): утворюються після травм або інфекцій, найчастіше не мають епітеліального покриття. Такі кісти можуть бути потенційно небезпечними, особливо при великому розмірі або наявності інфекції.
• Паразитарні кісти: зумовлені зараженням паразитами, найчастіше ехінококами. Паразитарні кісти є небезпечними для здоров’я, оскільки можуть інфікувати навколишні тканини та органи.

ПОКАЗАННЯ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КІСТ СЕЛЕЗІНКИ

Хоча багато кіст селезінки не потребують втручання, хірургічне лікування може бути необхідним у наступних випадках:

• Великий розмір кісти: кісти, що досягають розміру понад 5 см, здатні здавлювати прилеглі органи або судини, викликати біль або дискомфорт.
• Зростання кісти: якщо кіста збільшується в розмірах, існує ризик ускладнень, таких як розрив, що може призвести до внутрішньої кровотечі.
• Симптоми або дискомфорт: пацієнти можуть скаржитися на біль у лівій частині живота, відчуття важкості або дискомфорту, особливо при фізичній активності.
• Паразитарні ураження: при наявності ехінококової інфекції видалення кісти є необхідним для запобігання подальшому поширенню інфекції.
• Ризик злоякісної трансформації: хоча це рідкість, деякі кісти можуть містити атипові клітини або представляти підвищений ризик розвитку пухлини.

МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КІСТ СЕЛЕЗІНКИ

Існує кілька методів хірургічного лікування, вибір якого залежить від розміру, типу кісти, загального стану здоров’я пацієнта та ризику ускладнень.

Лапароскопічне видалення кісти

Лапароскопія — це мінімально інвазивний метод, який передбачає використання спеціальних інструментів та камер для доступу до органа через кілька маленьких розрізів. Лапароскопічне видалення кісти є популярним вибором для лікування, оскільки має низку переваг:

• Мінімальні рубці та коротший період відновлення.
• Зниження ризику інфекцій та кровотечі.
• Менший рівень болю після операції.

Лапароскопія підходить для видалення кісти середнього розміру, яка не охоплює значну частину органа.

Часткова спленектомія

Часткова спленектомія (видалення частини селезінки) застосовується в разі локалізованих кіст, що не займають весь орган. Цей метод дозволяє зберегти частину селезінки, що допомагає підтримати її імунні функції. Перевагою часткової спленектомії є зниження ризику інфекційних ускладнень, оскільки селезінка виконує важливу роль у захисті організму від інфекцій.

Повна спленектомія

Повне видалення селезінки (спленектомія) показане у випадках великих або множинних кіст, особливо коли вони займають значну частину органа. Спленектомія також є необхідною, якщо кіста має паразитарне походження або високий ризик злоякісного переродження. Повна спленектомія дозволяє уникнути ризиків, пов'язаних з залишковою тканиною селезінки, але вимагає додаткових заходів для підтримки імунітету пацієнта, зокрема вакцинації проти деяких інфекцій.

Дренування кісти

Дренування — це тимчасове рішення, яке використовується при інфекції або нагноєнні кісти. Цей метод застосовується рідко та, як правило, у випадках, коли інші види хірургічного втручання неможливі через загальний стан пацієнта. Дренування проводиться під ультразвуковим або КТ-контролем.

ПІДГОТОВКА ДО ОПЕРАЦІЇ

Перед хірургічним втручанням пацієнт проходить комплексне обстеження, яке може включати:

• Клінічні та біохімічні аналізи крові: для оцінки загального стану здоров’я, функцій печінки, нирок, рівня білків та ін.
• Коагулограма: для визначення здатності крові згортатися, що особливо важливо при хірургічних втручаннях.
• УЗД, КТ або МРТ: для детального візуалізації кісти та визначення її локалізації, розмірів, взаємодії з навколишніми структурами.
• Додаткові обстеження: для виключення паразитарних інфекцій або визначення злоякісного потенціалу кісти.

Перед операцією пацієнт також отримує рекомендації щодо дієти та прийому ліків. Можливе тимчасове припинення прийому препаратів, що впливають на згортання крові, таких як антикоагулянти.

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ТА ВІДНОВЛЕННЯ

Тривалість відновлення залежить від методу хірургічного втручання. При лапароскопічному видаленні кісти пацієнт може повернутися до нормальної активності через 1–2 тижні, тоді як після відкритої операції період відновлення може тривати до 4–6 тижнів.

Основні рекомендації після операції:

• Утримання від фізичних навантажень: мінімум протягом 2–4 тижнів.
• Дотримання дієти: перевага легкої та збалансованої їжі для підтримки процесу відновлення.
• Вакцинація: у випадку повної спленектомії необхідна вакцинація проти бактерій, від яких захищає селезінка, таких як пневмококи, гемофільна інфекція, менінгококи.

ПЕРЕВАГИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КІСТ СЕЛЕЗІНКИ У КЛІНІЦІ «ОКСФОРД МЕДІКАЛ» В ДНІПРІ

Відділення хірургії «Оксфорд Медікал» в Дніпрі оснащене найсучаснішим медичним обладнанням експертного класу. Завдяки цьому, а також залученню команди досвідчених фахівців у клініці створено всі умови для проведення малоінвазивних та відкритих операцій будь-якої складності.

Перевагами хірургічного лікування кіст селезінки в Оксфорд Медікал Дніпро є:

• високотехнологічне оснащення операційних блоків;
• наявність палат інтенсивної терапії з апаратами для штучної вентиляції легень та підтримки інших життєво важливих функцій організму;
• високий професіоналізм лікарів;
• комфортні умови перебування у стаціонарі.