Мастит є запаленням тканин молочної залози, що найчастіше виникає у жінок в період грудного вигодовування. Цей стан може бути спричинений інфекцією, затисканням молока в протоках або іншими факторами, що призводять до запалення.
ВИДИ МАСТИТУ
Існує кілька видів маститу, що різняться з причин виникнення та характеру проявів. Основні види маститу:
- лактаційний мастит (цей вид маститу розвивається у жінок у період грудного вигодовування. Відбувається через застій молока, що сприяє розмноженню бактерій та інфекції молочних залоз. Часто супроводжується болями, почервонінням, набряклістю та підвищенням температури);
- абсцедуючий мастит (у цьому випадку в молочних залозах формуються абсцеси (гнійники), що спричиняє інтенсивні болі, набряклість та почервоніння шкіри. Часто потрібне хірургічне втручання для дренування гнійника);
- неінфекційний мастит (відбувається через застій молока, але без активного запалення та інфекції. Жінки можуть відчувати біль, але симптоми запалення обмежені);
- субклінічний мастит (цей вид маститу може бути без симптомів і виявлятися лише при лабораторних дослідженнях, таких як аналіз молока);
- хронічний мастит (протікає тривалий час і може періодично загострюватися. Хронічний мастит може бути спричинений кількома факторами, включаючи неправильне лікування гострих випадків маститу).
СИМПТОМИ МАСТИТУ
Симптоми маститу можуть включати:
- біль та набряклість;
- підвищення температури;
- загальне нездужання та слабкість;
- почервоніння шкіри;
- відчуття ущільнення або кулястої ділянки в грудях.
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ МАСТИТУ
Фактори розвитку маститу включають різні умови, які можуть сприяти виникненню запалення в молочній залозі. Основними факторами, які можуть підвищити ризик розвитку маститу, є:
- неправильне прикладання до грудей (неправильна техніка прикладання немовляти до грудей може призвести до неповного випорожнення молока та створення умов розвитку інфекції);
- недостатнє випорожнення грудей;
- довгі інтервали між годуванням (великі інтервали між годуванням можуть також сприяти застою молока та збільшувати ризик запалення);
- пошкодження сосків (дрібні тріщини або пошкодження сосків можуть стати шляхом впровадження бактерій та сприяти розвитку інфекції);
- знижений імунітет (ослаблений імунітет, спричинений стресом, нестачею сну або іншими факторами, може збільшити сприйнятливість до інфекцій, включаючи мастит);
- фіброзно-кістозна мастопатія (цей стан характеризується утворенням кіст у молочних залозах і може збільшувати ризик запалення);
- неправильна гігієна;
- застосування гормональних препаратів;
- забиті молочні канали;
- передчасне відлучення від грудного вигодовування.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ МАСТИТУ
Діагностика маститу включає кілька кроків, призначених для виявлення симптомів, визначення причин і встановлення оптимального плану лікування. Лікар проводить бесіду з пацієнткою, щоб з'ясувати інформацію про симптоми, їх тривалість, можливі фактори, які могли призвести до розвитку маститу, таких як неправильна техніка годування, травми сосків, або зміни в режимі грудного вигодовування, оглядає молочні залози та область навколо неї, виявляє почервоніння, набряклість, зміни в текстурі шкіри, а також оцінює температуру грудей. Можливе також проведення УЗД молочних залоз та лабораторних досліджень для визначення бактерій, що спричинили мастит.
Лікування маститу, здійснюване мамологом, зазвичай включає комплексний підхід, спрямований на усунення інфекції, зняття симптомів і запобігання рецидивів. На ранніх стадіях мастит успішно лікується медикаментозно з використанням антибіотиків, спрямованих на знищення бактерій, що спричинили це захворювання. У разі розвитку гнійного маститу часто потрібне хірургічне втручання, в рамках якого відбувається розтин та очищення гнійних вогнищ. Рішення про можливість продовження грудного вигодовування під час лікування маститу приймається лікарем індивідуально, враховуючи особливості кожного конкретного випадку.
Якщо ви виявили один із перерахованих симптомів, не варто відкладати звернення до лікаря! Раннє звернення за медичною допомогою допоможе запобігти ускладненням та забезпечити ефективне лікування.
