Холецистит – це запалення жовчного міхура, саккульярного органу, який розташований під печінкою та виконує функцію тимчасового зберігання та концентрації жовчі. Запалення може виникнути через різні причини, і може бути гострого чи хронічного характеру.
ПРИЧИНИ ХОЛЕЦИСТИТУ
- Жовчнокам'яна хвороба: Однією з найпоширеніших причин є утворення каменів у жовчному міхурі, які можуть блокувати жовчні протоки та викликати запалення.
- Застій жовчі: Недостатнє спорожнення жовчного міхура може призвести до застою жовчі, що сприяє розвитку запалення.
- Інфекції: Віруси або бактерії можуть спричинити інфекцію жовчного міхура, що призводить до холециститу.
- Травми: Травми живота, хірургічні процедури в області черевної порожнини або інші травми можуть спричинити запалення жовчного міхура.
- Ускладнення вагітності: Вагітність може збільшити тиск на жовчний міхур, сприяючи розвитку холециститу.
- Деякі захворювання: Наприклад, цукровий діабет та деякі імунні порушення можуть збільшити ризик розвитку холециститу.
СИМПТОМИ ХОЛЕЦИСТИТУ
Симптоми холециститу можуть бути різними залежно від ступеня запалення, наявності інфекції та загального стану пацієнта. До основних симптомів відносяться:
- Біль у правому верхньому квадранті живота: Зазвичай буває гострою, часто після їди, особливо багатою жиром;
- Іррадіюючий біль у верхній спині або між плечима;
- Нудота та блювання: Особливо після вживання жирної їжі;
- Здуття та почуття переповненості в животі;
- Лихоманка та жовтяничність шкіри: Якщо інфекція або запалення поширюється на навколишні тканини та жовчні протоки;
- Посилення болю при натисканні на живіт в області жовчного міхура.
ВИДИ ХОЛЕЦИСТИТУ
Холецистит може мати різні форми та види залежно від характеру та тривалості запального процесу. Основні види холециститу включають:
1. Гострий холецистит:
- Характеризується раптовим та інтенсивним запаленням жовчного міхура;
- Часто викликаний блокуванням жовчних проток камінням, що призводить до застою жовчі та розмноження бактерій;
- Супроводжується гострими болями у правому верхньому квадранті живота, нудотою, блюванням, лихоманкою.
2. Хронічний холецистит:
- Розвивається поступово і часто пов'язаний з епізодами гострого холециститу, що повторюються;
- Запалення може бути тривалішим і призвести до поступової деградації стінок жовчного міхура;
- Симптоми можуть включати, зокрема, іррадіюючий біль, диспептичні розлади, і можуть виявлятися періодично.
3. Безкам'яний (альтернативно званий асимптоматичним) холецистит:
- Характеризується запаленням жовчного міхура без каміння;
- Може протікати без симптомів, часто виявляється випадково в процесі обстеження з інших причин;
- У деяких випадках може спричинити схожі симптоми з гострим або хронічним холециститом.
4. Емпієм жовчного міхура:
- Це серйозна форма гострого холециститу, коли запалення супроводжується накопиченням гнійної рідини у жовчному міхурі;
- Може вимагати дренування гнійної рідини та застосування антибіотиків.
5. Гангренозний холецистит:
- Це важка форма гострого холециститу, коли відбувається некроз (гангрена) стінок жовчного міхура;
- Вимагає термінового хірургічного втручання.
6. Емпіематичний холецистит:
- Тип холециститу, у якому у жовчному міхурі утворюється гнійник, а запалення може поширитися на оточуючі тканини.
Діагностика конкретного виду холециститу може вимагати різних методів обстеження, включаючи клінічний огляд, лабораторні аналізи, ультразвукове дослідження та, у разі потреби, комп'ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ).
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ХОЛЕЦИСТИТУ
Діагностика холециститу лікарем зазвичай включає різні методи, починаючи з анамнезу і фізичного обстеження і закінчуючи більш складними інструментальними і лабораторними дослідженнями. Лікар збирає інформацію про симптоми, такі як біль у правому верхньому квадранті живота, нудота, блювання, зміни в апетиті. Звертає увагу на фактори ризику, такі як наявність каменів у жовчному міхурі, попередні епізоди холециститу, цукровий діабет та інші. Також для додаткової діагностики гастроентеролог може призначити низку таких досліджень:
- Клінічний аналіз крові: дозволяє оцінити загальний стан пацієнта, виявити ознаки запалення (наприклад, збільшення рівня лейкоцитів).
- Біохімічний аналіз крові: Може включати оцінку рівня білірубіну, амілази та інших показників, які можуть вказувати на наявність проблем з жовчним міхуром.
- Ультразвукове дослідження (УЗД);
- Комп'ютерна томографія (КТ) чи магнітно-резонансна томографія (МРТ);
- Холангіографія;
- Холецистоцистографія;
- Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС).
Комбінація цих методів може бути використана для точної діагностики холециститу та виявлення причин його розвитку. Діагноз зазвичай встановлюється з урахуванням комплексної оцінки результатів всіх проведених досліджень.
Лікування холециститу може включати консервативні методи або хірургічне втручання, залежно від тяжкості та типу захворювання.
1. Консервативне лікування:
- Протизапальні препарати: Призначаються для зниження запалення та полегшення болю.
- Антибіотики: При гострому холецистит, особливо якщо є ознаки інфекції.
- Препарати для оптимізації стоку жовчі: Можуть використовуватися для покращення концентрації та стоку жовчі.
2. Хірургічне лікування:
- Холецистектомія: Це операція з видалення жовчного міхура. Зазвичай проводиться за наявності каменів, хронічному або гострому холецистит.
- Лапароскопічна холецистектомія: Сучасна методика, за якої використовується невеликий набір інструментів та камера для виконання операції через невеликі розрізи.
Лікування вибирається лікарем залежно від клінічної картини, тяжкості захворювання та загального стану пацієнта. Після хірургічного втручання часто потрібен післяопераційний період відновлення, включаючи дотримання дієти та рекомендації щодо способу життя.
Для запису на консультацію телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у Telegram та Viber.
