Виділення, свербіж або біль при сечовипусканні  – правильний сигнал про те, & nbsp; що потрібно звернутися до лікаря та здати аналізи.

Підлогові інфекції - не надто поширена тема обговорення. Можливо, саме тому люди, які виявили у себе подібні симптоми, часто губляться, не розуміючи, що саме потрібно робити. Але піддаватися паніці – не вихід. Коли є підозра, що Ви заразилися статевою інфекцією, не лякайтеся, а невідкладно здайте аналізи.  Тільки так Ви зможете спростувати чи підтвердити свої підозри.

ЗВІДКИ БЕРЮТЬСЯ підозри до ЗПСШ?

Такі захворювання характеризуються певними симптомами, але іноді можуть протікати абсолютно безсимптомно. Виходячи з цього, визначається їхня хронічна, або гостра стадія. Первинне зараження найчастіше дає гостру форму, завдяки чому значно легше виявити захворювання на ранніх стадіях.

Найчастіші симптоми  ЗПСШ:

  • білі або жовті виділення слизу з характерним неприємним ароматом;
  • біль під час сечовипускання;
  • біль у попереку, області паху;
  • печіння, почервоніння та свербіння в районі статевих органів
  • різноманітна висипка в галузі геніталій.

Однак навіть ці симптоми не можуть стовідсотково говорити про існування ЗПСШ. На їх підставі не можна поставити точний діагноз, для цього потрібна певна низка аналізів.

ЯКІ АНАЛІЗИ ПОТРІБНІ?

Існує чимало діагностичних методів, які відрізняються швидкістю, точністю та вартістю:

1. Аналіз слизу зі статевих органів (мазок). За допомогою такого методу хвороба визначається мікроскопом. Головна його перевага – ndash; швидкість процедури та завдяки йому визначаються найпоширеніші захворювання.

2. Аналіз крові (ІФА). Цей аналіз допомагає визначити існування антитіл, що виробляються зараженим організмом. Такий метод має не тільки швидкість проведення, а й високу точність. Однак організм починає виробляти антитіла не відразу після зараження, отже, перед аналізом має пройти певний час.

3. Бак-посів. При такій діагностиці виділення наносяться на живильне середовище. Точність цього методу висока, але коли в організмі ще недостатньо збудників, то ймовірність виявлення знижується.

4. ПЛР – діагностика. З допомогою цього виявляються ДНК бактерій. Найбільший плюс цієї методики в тому, що можна визначити наявність бактерій, навіть якщо їх недостатньо. Для дослідження може братися кров, сеча, мазок.

ЯКА ПОТРІБНА ПІДГОТОВКА ДО АНАЛІЗІВ?

У гострих випадках встановити збудник захворювання не складно. Але для більшої достовірності аналізів потрібна певна підготовка:

  • 2-3 дні відсутності статевого життя;
  • за 2 години перед аналізами не мочитися;
  • напередодні здачі аналізу з'їсти пряної чи гострої їжі та вживати спиртних напоїв. Це знизить імунітет та підвищить концентрацію бактерій.
  • кров для ПЛР або ІФА необхідно здавати натщесерце.

Якщо Ваші підозри підтвердилися, у жодному разі не затягуйте з лікуванням! Хвороба може перейти в хронічну форму і її лікування значно ускладниться.